Віртуальні тури

Loading...


Оточуючі звуки
Аудіо інформація про тур

Туристичний маршрут: «Історичне середмістя: події, особистості, архітектура»

У міста Полтава- неповторний ландшафтний образ.  Місто, що розкинулось на трьох мальовничих пагорбах над Ворсклою,  має свій історичний дитинець та його розвиток. Мандрівка історичним  середмістям розпочинається на Інститутській гірці, біля пам’ятника коменданту Полтави полковнику Келіну. Цей район Полтави  увійшов до території давньої фортеці у середині ХVІІ ст. Його перевага перед Соборною горою полягав у тому, що тут близько була  грунтова вода. З часом район почав забудовуватись.

СвятоМиколаївський храм

З’явились тут і дві церкви – Святомиколаївська, а поруч –  найстаріший полтавський Георгіївський храм.

Пам’ятник доблесним  захисникам Полтави і полковнику Келіну

 На тому місці, де у ХVІІІ ст.  знаходилась Мазурівська оборонна вежа, залишки якої були знесені 1817 р.,  1909 р. було відкрито пам’ятник доблесним захисникам Полтави і полковнику Келіну. Він  очолив супротив шведам під час облоги у 1709 р. Проект пам’ятника розробили скульптор Обер та архітектор Більдерлінг, який  був головою ювілейного комітету з відзначення 200-ліття Полтавської баталії.

Будинок В. В. Капніста.

На майданчику перед пам’ятником – дві старовині будівлі: «дом полтавского брандмейстера и огнеспасительных дел мастера» (пожежна команда), згодом перший поліційний відділок та легендарний полтавський особняк, що, за переказами, належав поету, перекладачу і драматургу В. В. Капністу. Обидва являють собою взірці архітектурного стилю класицизм.

Парк Перемоги

Полтаву  неможливо уявити без міського  парку, що був започаткований за сприяння  першого полтавського генерал-губернатора О.Б.Куракіна  десь близько 1803 р. Міський сад став улюбленим дітищем ще двох губернських очільників – князів Я.І.Лобанова-Ростовського та М.Г.Рєпніна.  У середині ХІХ ст. тут був збудований двоповерховий дерев’яний театр, де виступали заїжджі трупи, власної театральної трупи Полтава на той час не мала.

На території, прилеглій до парку,  – гарна біла споруда у стилі класицизм. Це колишня  полтавська школа садівництва, що готувала  кваліфікованих садівників для багатих маєтків. Туди запрошували навіть іноземних фахівців, котрі знались на найновіших методах ландшафтного дизайну. 1841 р. школа припинила існування, а будівлі передали Полтавському Інституту шляхетних дівчат, який було створено 1818 р. за ініціативою дружини полтавського генерал-губернатора Варвари Рєпніної.

Інститут шляхетних дівчат -  суч. Тех університет

Він стояв не землі, яку частково продав,  а частково подарував місту князь С. М. Кочубей.  Будівництво споруд за проектом арх. О. Штауберта   завершено близько 1830 р.  Спочатку Інститут був дворянським, тобто утримувався за рахунок  сплати дворянами внесків, пізніше перетворився на імператорський – із царської кишені. Навчалось 200 дівчат, термін навчання був 7 років,  випускниці отримували право бути вчительками початкової школи та гувернантками у заможних родинах. Інститутки мали численну обслугу, суворий режим навчання  і відпочинку. Серед викладачів були відомі полтавці – літератор С.П.Стеблін-Камінський, музикант А.Єдлічка, художник В.О. Волков. Інститут досить часто відвідували представники імператорської родини, поет В.А. Жуковський. До складу інститутської ради входили кн.  М. Г. Рєпнін та відомий поет П. П.Гулак-Артемовський.

Храм Ввіри, Надії, Любові

Першотравневий проспект прикрашає храм Віри, Надії, Любові та Матері їх Софії, збудований 2002 р. за проектом арх. А.Є.Чернощовкова. Серед святинь храму – часточка святих мощей преподобного Іоасафа Білгородського, що походить із полтавського козацького роду Горленків.

дитячий притулок княгині М. Трубецької-  суч. Ресторація Августін   

У середині ХІХ ст., на колишній  вулиці великій Петровській було збудовано дім в архітектурних формах ампір, де був дитячий притулок княгині М. Трубецької. Мандруючи цією  вулицею, бачимо прибуткові будинки 1910-х рр., чудову будівлю Земельного банку (1900), у художньому образі якого поєднались риси модерну та класицизму.

Дім полтавського земства- краєзнавчий музей імені В.Г.Кричевського

Перетнувши  вулицю Небесної сотні, ми наближаємось до полтавського історичного дитинця.  Оглядаємо Дім полтавського земства (тепер Полтавський краєзнавчий музей імені В.Г.Кричевського), де у ХVІІІ ст. знаходився дім бургомістра П.Я. Руденка та школа чистописців.

пам’ятник Т.Г.Шевченку та Петровський парк

Перед  Будинком земства – пам’ятник Т.Г.Шевченку,  відкритий 12.03.1926 р. за проектом І.П.Кавалеріздзе.   За пам’ятником – Петровський парк, заснований 1909 р. вченим садівником Орловським.

Спаська церква 

Вийшовши на  вулицю Соборності  із площі Конституції, увіходимо  на територію старої фортеці. Із споруд  поч. ХVІІІ ст. збереглась тільки дерев’яна Спаська церква (1706), у котрій зберігаються унікальні  українські ікони старого письма. У кін. ХVІІІ ст. напроти Спаського храму з’явилась Воскресенська  церква, збудована на кошти бургомістра П.Я. Руденка як пам’ять про батька, що загинув під час Полтавської битви. На цьому місці зараз Полтавське  музичне училище імені М.В. Лисенка.  У цій частині  вулиці Соборності  збереглись старовинні особняки генеральші Єгорової, Невіандта, окуліста Глейзера. Кожен з них має свою захоплюючу історію.

Соброний майдан. Святоуспенський кафедральний собор, музей –садиба І.П.Котляревського, Біла Альтанка, На Соборному майдані чимало пам’яток історії, що мають загальнонаціональне значення  – Святоуспенський кафедральний собор, музей –садиба І.П.Котляревського, Біла Альтанка, пам’ятник полтавській галушці, пам’ятник  гетьману Мазепі, камінь заповітний – нагадування про першу писемну згадку про Полтаву в Іпатіївському літописі 1173 р. У ХVІІ-ХVІІІ століттях  город, містечко або й село  починались від храму Божого. Це був абсолютний центр поселення. Так само і в Полтаві. Археологічні дослідження показала, що люди почали селитись на цьому пагорбі  ще до н.е. Тут знайдені матеріальні рештки багатьох культур. Церква Успіння  Богородиці відома у Полтаві з ХVІІ ст. У ній правив службу Божу  видатний український поет доби бароко Іоан Величковський. У Полтаві народився його онук – зачинатель чернецтва  в Україні Паїсій (Петро) Величковський. До цієї церкви ходив святий останніх часів – преподобний Іоан Шанхайський (колишній кадет Полтавського Петровського кадетського корпусу Михайло Максимович).

меморіальна Садиба зачинателя нової української літератури  І.П. Котляревського   

Майже впритул до храму у віночку яблунево-вишневого саду знаходиться   меморіальна Садиба зачинателя нової української літератури І.П. Котляревського. Тут він народився 1769 р., тут зростав, тут написав всі свої твори  – «Енеїду», «Наталку Полтавку», «Москаля-чарівника». Тут зберігаються його особисті речі, книги, картини, рукописи. Сюди до Івана Котляревського приходили на гостину Микола Гоголь і Михайло Щепкін, Ізмаїл Срезневський та Михайло Погодін, Тимко Падурра і Павло Свін’їн.  На цій землі побували Тарас Шевченко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Михайло Старицький, Марія Заньковецька, Володимир Самійленко, Микола Лисенко, Марко Кропивницький , багато інших діячів української культури. Іван Котляревський  дуже любив куточок Полтави, де він народився та став на ноги, відчув  красу українського слова і пісні. З Соборного майдану він милувався видом  околиць, монастиря. З краси світу, що огортав його, він взяв мелодії, що увійшли до «Наталки Полтавки», звідси родом герої «Енеїди», тут трапились Іванові Петровичу на очі простодушний Чупрун, бідова Тетяна, хитруватий москаль та  чудернацький Финтик.

Соборний майдан – серце історичної Полтави, котра знаходиться в самому серці України. Саме тут і донині б’ється живе серце чарівника українського слова Івана Котляревського.

Турагенції і гіди


Гід по туру: Голубнича Марина Володимирівна

Телефон: +380665408900