Віртуальні тури

Loading...


Оточуючі звуки
Аудіо інформація про тур

Спаська церква

Спаська церква — церква у Полтаві, пам'ятка історії та архітектури, знаходиться у сквері між вулицею Пилипа Орлика і вулицею Соборності. 

Перша церква на честь Спаса Нерукотворного Образу у Полтаві була дерев'яною. Невідомо, коли вона була побудована, а найдавніша письмова згадка про храм в актових книгах Полтавського городового уряду датована 1669 роком. Ймовірно, що то була перша і єдина на той час церква у Полтаві. Знаходилася посеред міста і у межах фортеці. Була ця церква придільною дерев'яної церкви на честь Преображення Господнього, котра побудована після нападу татар 1695 року. Преображенський храм згорів 6 вересня 1705 року, а скоро затим був відновлений завдяки старанням Іоана Світайла за допомоги Івана Іскри із матеріалів придбаної у Хрестовоздвиженського монастиря розібраної церкви. У 1704 році поблизу Курилівської брами Полтавської фортеці згоріла Преображенська церква. У 1706 році настоятель І. Світайло за допомогою Івана Іскри спорудив на її місці невелику тимчасову Спаську церкву, а з матеріалу розібраного Здвиженського собору Полтавського Хрестоздвиженського монастиря планував спорудити нову Преображенську. Невдовзі І. Світайла, який проходив у справі страчених Василя Кочубея та Івана Іскри, було заслано на Соловки, звідки він повернувся у 1710 році. За цей час Спаська церква набула меморіального значення. За переказами, після Полтавської битви тут відбувся молебень, на якому був присутній Петро І, на площі біля церкви у 1709 році поховали загиблих захисників фортеці. Поруч з Спаською церквою спорудили нову Преображенську. В 1811 році останню розібрали, а начиння перенесли до Спаської церкви. У 1837 році Полтаву відвідав Олександр II. На гроші, які він пожертвував на збереження пам'ятки, та ті, що було зібрано шляхом підписки, у 1845 за проектом харківського архітектора А. Тона над дерев'яною церквою звели мурований футляр у вигляді однобанної церкви. У 1847 році перед західним входом спорудили муровану двох'ярусну дзвіницю. У 1890 році територію обведено огорожею з мурованими стовпчиками і кованими ґратками. У Спаській церкві зберігалися старовинні книжки, зокрема, євангелія 1644 і 1698 років друку; «Анфологіон...» львівського видання 1651 року та інші. Серед ікон було сім, написаних у 1676 році іконописцем Герасимом Німим. У 30-х роках XX століття Спаська церква закрита, розібрана дзвіниця. Відновила діяльність у 1945 році.